Прес-Центр

Google обнулив PageRank усім сайтам

Прес-Центр — Tue, 19 Apr 2016 13:45:19 GMT

PageRank, або PR, — це колись був ключовий показник авторитетності сайту в очах пошукового гіганта за шкалою від 0 до 10. Чим вищий у сайту був PR, тим авторитетнішим він вважався і тим вище в пошуковій видачі знаходився, а відтак мав більше трафіку з Google.

Алгоритм обчислення PageRank, за нинішніми мірками, був доволі простенький, він враховував кількість посилань на сайт з інших сайтів, а також авторитет тих т.зв. сайтів-донорів.
Серед львівських інтернет-видань найбільший PageRank, якщо мені не зраджує пам’ять, мали Zik і «Захід.нет».

Пару років тому Google заявив, що припиняє розробку Google Toolbar, спеціального розширення для браузера Firefox, який серед іншого дозволяв дізнатись PageRank сайтів. Також в Google вирішили не присвоювати PR новим сайтам, а старим заморозили його на тому рівні, на якому він був станом на той момент. На сцену вийшли більш прогресивні способи оцінки якості сайтів — поведінкові фактори, що включають в себе час, проведений користувачами на сайті, кількість переглянутих ними сторінок (глибина переглядів), показник відмов, клікабельність посилань на сайт у пошуковій видачі.

Дотепер PageRank тих чи інших сайтів все ще можна було дізнатись за допомогою низки онлайн-сервісів. Однак днями багато вебмайстрів зауважили, що цей показник у їхніх сайтів обнулився. Як виявилось, в решти сайтів така сама картина.

Що ж, прощавай, PageRank!

На «Вголосі» з’явилась вакансія випускового редактора

Прес-Центр — Mon, 04 Apr 2016 11:08:55 GMT

Інформаційне агентство «Вголос» (м.Львів) шукає випускового редактора на сайт vgolos.ua.

Про це йдеться в оголошенні, яке ІА «Вголос» оприлюднило на своїй сторінці у Facebook.

Вимоги до кандидата зазначено лише дві:

досвід роботи на аналогічній посаді;
знання інформаційної кон’юнктури та суспільно-політичних процесів.

Усі інші деталі, що стосуються вакансії, «Вголос» пропонує обговорити приватно.

Зацікавлених у роботі просять надсилати свої резюме на цей email: westnews@mail.lviv.ua.

Кілька слів з нагоди запуску онлайн-газети «Точно»

Прес-Центр — Thu, 28 May 2015 15:34:13 GMT

Новий проект Сергія Тихого — онлайн-газета «Точно» — уже онлайн.

Що я можу сказати?

Перше, що впало в око — заголовок «Присутствовать на заседании суда Кернесу помешали яйца». Люблю двозначні заголовки. Заголовки на «Точно», в принципі, класні, «смачні». (Зауважу, що ознайомлювався з «Точно» 20 травня, і на той час анонс матеріалу про Кернеса виводився на головну сторінку сайту. Тоді ж я і написав цей міні-огляд, який з деякими змінами пропоную до уваги читачів «Прес-Центру»).

Дизайн сайту не претендує на те, що його назвуть проривом. Цілком стандартний для останніх п’яти років. Акуратний. Чистий. Без оцих всіх тізерів-шмізерів, від яких рябить в очах.

Шрифт добре читається — має нормальні розмір, відступи між рядками.

Кнопки «поділитись в соцмережах» працюють. А от іконки вгорі сайту, які, по ідеї, мали би вести на сторінки «Точно» в Facebook, Twitter, Google+, поки що нікуди не ведуть.

RSS також нема, хоч є відповідна іконка.

Сайт легенький, доволі швидко завантажується. За 1,72 секунди, за даними Pingdom, при нормі в 3 сек. У мене з моїм повільним нетом через модем найдовше вантажились сторінки з рубрик «Знай» і «Просвіта», певно, через велику фотку на фоні і слайди (я їх так і не побачив тоді, 20 травня).

З індексацією у «Точно» точно проблеми. У Robots.txt хтось розумний заборонив індексувати гамузом весь сайт. Відтак Google з «Яндексом» його не бачать, а разом з ними і звичайні користувачі. Хоча, можливо, то спеціально зроблено, щоб Google не наживався на авторському контенті.

Мета-теги прописані лише для головної сторінки, але малоінформативні. На інших сторінках не знайшов. Теги h1…h6 на сторінках вживаються, але h2, як на мене, не на своєму місці.

На сторінках з повним текстом новини бракує посилань на подібні публікації. Це і для глибини перегляду добре, і показник відмов зменшує, і для пошукової оптимізації гуд. Можливо, вони з’являться пізніше, коли на сайті будуть пов’язані публікації.

Ще одна прикрість — дизайн сайту не респонзів: «Точно» приємно дивитись на десктопі, але на смартфоні оце починається — водиш пальцем туди-сюди, вгору, вбік, збільшуєш, зменшуєш, щоб побачити, що там пишуть.

Десь так "Точно" відображається на iPhone

За таке розробників сайту варто покарати. Легенько так. Тим більше, що віднедавна Google став погано ставитись до сайтів, не адаптованих для мобільних пристроїв. «Точно» не адаптований. Погано, бо через це він може недорахуватись частини пошукового трафіку, з мобільних пристроїв.

До речі, якщо хочете перевірити, чи ваш сайт mobile friendly, можете це зробити тут: https://www.google.com/webmasters/tools/mobile-friendly/.

На цьому все.

До теми:

- Екс-головред «Газеты по-киевски» Сергій Тихий запускає інтернет-видання «Точно» (Телекритика)

Генеральним продюсером ZIKу став Данило Нікуленко

Прес-Центр — Wed, 01 Apr 2015 14:40:17 GMT

Віднині генеральним продюсером телеканалу ZIK працює Данило Нікуленко.

Про його призначення на цю посаду повідомила у вівторок прес-служба каналу.

Омелян Ощудляк, який був генпродюсером ZIKу понад два останні роки, «подякував колективу телеканалу».

Генеральним продюсером ZIKу став Данило Нікуленко | Прибуток

Фото: ZIK

«Прес-Центр»

Ще одна вакансія в «Дивись.інфо». На цей раз шукають рекламного агента

Прес-Центр — Mon, 02 Mar 2015 15:42:54 GMT

В «Дивись.інфо» з’явилась ще одна вакансія. Редакція інтернет-видання шукає у Львові рекламного агента. Це має бути «молода, активна людина, яка вміє спілкуватись з людьми, переконувати і виконувати поставлене завдання».

Вимоги:

Знання ПК
Пунктуальність, відповідальність, креативність
Бажаний досвід роботи, знання рекламного ринку
Бажання швидко вчитися
Продаж реклами

Умови праці:

високі відсотки від кількості реклами
вільний графік роботи

Телефон для довідок: (097) 788-66-55

Прес-Центр

«Гал-інфо» вимкнула коментарі до новин

Прес-Центр — Thu, 26 Feb 2015 10:04:00 GMT

Агенція регіональної інформації та аналітики «Гал-інфо» (Львів) позбавила читачів свого сайту galinfo.com.ua можливості коментувати публікації.

Цей захід тимчасовий. Таким чином редакція інтернет-видання вирішила боротись нібито із «кремлеботами».

«Кількість ботів країни-агресора, які коментують на сторінках українських інтернет-ресурсів, безпрецедентна. За допомогою коментарів сіються панічні настрої в суспільстві, розпалюється міжнаціональна ворожнеча, дискредитується українська влада, здійснюється вкидання дезінформації військового і політичного характеру», — зазначили в «Гал-інфо».

Читачів, які бажають обговорити публікації, онлайн-видання відсилає на власну сторінку на Facebook.

В «Гал-інфо» наголосили, що, вимкнувши коментарі, підтримали ініціативу видання «Лівиий берег» та Київського інституту проблем управління імені Горшеніна (цей інститут є засновником «Лівого берегу»).

Редакція львівського сайту закликала всі українські інтернет-ЗМІ, щоб і вони також тимчасово, на період війни, вимкнули коментарі до публікацій: «Таким чином ми частково захистимо наш інформаційний простір від пропагандистської та інформаційної агресії».

«Прес-Центр»

Хакери зламали сайт Львівської облради

Прес-Центр — Wed, 18 Feb 2015 17:08:31 GMT

Невідомі (або невідомий, оскільки наразі не встановлено, діяла група осіб чи одна особа) хакнули офіційний інтернет-ресурс Львівської обласної ради — oblrada.lviv.ua.

Зламавши сайт, вони розмістили на ньому цитату президента Російської Федерації Володимира Путіна — слова, які той сказав під час спільної з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном прес-конференції вчора, 17 лютого: «Конечно, проигрывать всегда плохо. Конечно, это беда для проигравших. Особенно, если проигрываешь вчерашним шахтёрам или трактористам».

Скріншот сайту oblrada.lviv.ua зі сторінки О.Ганущина на "Фейсбуці"

Зловмисники також розмістили на головній сторінці сайту coub, зациклений відеоролик, в якому якийсь чоловік лупить з усієї сили ногою по дерев’яних перилах сходів, після чого, скорчившись від болю, котиться тими ж сходами донизу. При цьому обличчя чоловіка затуляє прапор України, а на перилах розвівається прапор ДНР — ці графічні елементи автор «куба» домалював на оригінальному відео, продемонструвавши володіння технікою mad skillz.

Сторонній контент провисів на сайті облради деякий час, після чого зник, а відвідувачам натомість демонструється «гола» сторінка з повідомленням про помилку 403 Forbidden, що означає, що доступ до сторінки заборонено.

У прес-службі ЛОР повідомили, що технічна служба працює над відновленням роботи сайту (станом на 19:00 18 лютого 2015 р. сайт залишався недоступним). У компанії «Інтелект», що здійснює його підтримку, подробиці зламу не повідомляють.

«Сайт Львівської облради хакнули деенерівці», — написав на своїй сторінці у Facebook депутат ЛОР Олександр Ганущин.

Post by Олександр Ганущин.

Цю ж тезу повторили деякі інтернет-видання, пригадавши, що вчора Львівська обласна рада виступила з вимогою до Верховної Ради та президента Петра Порошенка позбавити громадянства осіб, причетних до терористичних організацій ДНР та ЛНР.

Проте доказів того, що до атаки на сайт облради причетні саме «деенерівці», ніхто не наводить. Найвідоміша в Україні група проросійськи налаштованих хакерів «КіберБеркут», яка днями хвалилась тим, що заблокувала сайт Арсенія Яценюка, відповідальність за злам сайту oblrada.lviv.ua на себе поки що не взяла.

На думку фахівців, програмне забезпечення сайту ЛОР було вразливим до стороннього втручання. «На жаль, практика нехтування базовими засобами безпеки є доволі частою», — написав на «Фейсбуці» один з львівських веб-розробників, коментуючи новину про хакерську атаку на сайт облради. Водночас на технічну підтримку сайту з обласного бюджету витрачають немалі кошти: лише в 2011-2012 рр. було витрачено 39 тисяч гривень.

Сайт Львівської облради не вперше опиняється в центрі уваги. Так, одразу після його редизайну у 2011 році, за який обласна рада заплатила 9,7 тис. гривень, львівський розробник сайтів Ігор Мартинів зауважив, що сайт зробили на готовому шаблоні, причому «студія дизайну практично пальцем не поворухнула, щоб бодай якісь свої штрихи внести в чужий шаблон».

Вигляд сайту oblrada.lviv.ua після редизайну

10-11 травня 2014 року роботу сайту призупиняли «у зв’язку з технічною необхідністю». А в грудні 2014 року за адресою oblrada.lviv.ua, за повідомленням користувачів соцмереж, «вискакувала» сторінка хостингової компанії Hosting.ua (ймовірно, адміністратор сайту несвоєчасно проплатив за хостинг).

(Оновлено 19.02.15 13:37): Сайт Львівської облради уже відкривається. На головній сторінці опубліковано повідомлення, датоване 19 лютого, яке сповіщає, що на сайті проводяться «додаткові технічні роботи».

«Прес-Центр»

«Дивись.інфо» набирає журналістів

Прес-Центр — Wed, 11 Feb 2015 12:59:55 GMT

В інтернет-виданні «Дивись.інфо» з’явились дві свіжі вакансії для журналістів у Львові.

Про це «Прес-Центр» повідомив його головний редактор Олег Довганик.

Вимоги до претендентів на отримання роботи лише дві:

- знання інформаційного простору України та регіону;

- бажання швидко вчитися.

Як уточнив Довганик, до обов’язків нових працівників входитиме відвідування різноманітних анонсів та відписування з них.

Розмір пропонованої зарплати — 2000 грн./місяць.

Резюме надсилати на адресу dyvymos@gmail.com.

Із запитаннями щодо вакансії можна звертатись за телефоном (097) 788-66-55.

Якщо ви шукаєте роботу журналістом у Львові, але ця вакансія вам не підходить, можете пошукати щось відповідне на рекрутинговому порталі Rabota.ua. А якщо на ньому опублікувати своє резюме, можна підвищити свої шанси на отримання роботи, бо є частина роботодавців, які не публікують наявні у них вакансії, а лише переглядають розміщені резюме.

«Прес-Центр»

Як проаналізувати сайт конкурентів, якщо у нього закрита статистика

Прес-Центр — Mon, 02 Feb 2015 13:39:47 GMT

В Уанеті дізнатись відвідуваність того чи іншого інтернет-видання нескладно — майже на всіх сайтах висять лічильники, які показують кількість відвідувачів та кількість переглянутих ними сторінок за останню добу. В основному, це лічильники українських рейтингових систем Bigmir.net та I.ua, а також російської Liveinternet.ru. Якщо даних, почерпнутих з лічильника, замало, більше можна отримати на сторінці з повною статистикою по конкретному онлайн-медіа. Таку сторінку можна знайти на сайтах тих-таки рейтингів.

Проте буває, що статистика закрита. Інтернет-видання мають можливість обмежувати доступ до неї, і цією можливістю користуються.

Є також сайти, не присутні в жодному із згаданих вище рейтингів, на них немає ніяких лічильників, натомість їхні видавці використовують більш «просунуті» сервіси веб-аналітики Google Analitics або «Яндекс.Метрика» (або обидві), де статистику також, як правило, приховують від стороннього ока.

Що ж робити, якщо статистика у сайту закрита, а дістати її дуже треба?

Зберігати спокій і використати Similarweb. Це — сервіс веб-аналітики, який спроможний добути важливі дані про будь-який сайт, навіть якщо статистика у того схована за сімома замками. Для цього достатньо зайти на http://similarweb.com, набрати у віконечку адресу сайту, який цікавить, і клікнути Search (Пошук). Після деяких «роздумів» Similarweb видасть все, що знає про запитуваний веб-ресурс.

Ось деякі дані, які можна отримати таким способом:

- Рейтинг інтернет-видання (Global Rank), відповідно до системи оцінки сайтів Similarweb. Чим «крутіший» сайт, тим вищу сходинку в рейтингу він займає. Можна побачити, яке місце сайт посідає у рейтингу сайтів всього світу, окремої країни та тематичної категорії. Наприклад, сайт Zik.ua на момент написання цієї статті посідає 26713 місце у глобальному рейтингу, 455 місце в рейтингу сайтів з українською пропискою та 2609 місце у категорії «Новини і Медіа» (News and Media).

- Відвідуваність (Estimated Visits). Кількість відвідувачів, які побували на сайті за останній місяць. Також поданий графік з динамікою відвідуваності сайту за останні 6 місяців. Наприклад, по сайту Zaxid.net це виглядає так:

- Час на сайті (Time On Site). Середня тривалість перебування відвідувача на сайті. Чим довше, тим краще. В інтернет-видання «Цензор.нет» цей показник складає 7 хв. 24 сек., а для порівняння в «Української правди» — 4 хв. 55 сек.

- Перегляд сторінок (Page Views). Кількість сторінок, яку в середньому переглядає один відвідувач, або ж глибина перегляду. У більшості львівських новинних сайтів цей показник ледве дотягує до двох сторінок на відвідувача. На їхньому тлі виділяється «Львівський портал» (portal.lviv.ua) з 2,09 сторінки.

- Показник відмов (Bounce Rate). Процентне співвідношення кількості відвідувачів, що залишили сайт прямо зі сторінки входу або ж переглянули не більше однієї сторінки сайту. Чим менший відсоток, тим краще. Для новинного інтернет-видання хорошим вважається Bounce Rate, близький до 50%. Для прикладу, у Zik.ua він складає 77,55%, а в його найбільшого конкурента Zaxid.net — 79,27%. Тут їм втер носа сайт «Твоє місто» (tvoemisto.tv) зі своїми 53,09%.

- Джерела трафіку (Traffic Source). Дані про те, звідки на досліджуваний сайт приходять відвідувачі. Це може бути прямий трафік (Direct), коли інтернет-користувачі потрапляють на сайт, попередньо набравши його адресу в адресному рядку браузера, або ж із закладок. Переходи по лінках на інших веб-ресурсах (Refferals), переходи з пошукових систем (Search), з соціальних мереж (Social), за посиланнями в електронних листах (Mail), а також через медійну рекламу, в т. ч. банери, тізери (Display).

- Субдомени (Subdomains). Перелік субдоменів, «прикручених» до основного домена сайту, а також частка трафіку, що припадає на кожен із них. Іноді проекти, розміщені на субдомені, мають більшу відвідуваність, ніж інтернет-видання на основному домені. Наприклад, у «Телекритики», серйозного українського інтернет-видання про медіа і журналістику, є таблоїдного типу проект «Дуся», розміщений на субдомені dusia.telekritika.ua. Так-от на «Дусю» припадає 50,23% трафіку, тоді як на основний домен telekritika.ua — 41,41%.

- Географія відвідувачів (Geography). Перелік країн, звідки інтернет-видання отримує найбільше заходів.

- Сайти-донори і сайти-акцептори (Reffering Sites). Топ-10 сайтів, з яких досліджуване інтернет-видання отримує найбільше переходів. У більшості українських новинних онлайн-ресурсів на перших місцях побачимо агрегатор новин Ukr.net, а також трафікогенератори RedTram, Marketgid, Novostimira, Lentainform та інші. Тут же топ-10 сайтів, куди йде найбільший трафік з аналізованого інтернет-видання.

- Пошуковий трафік (Search Traffic). У цьому блоці більш детально подаються відомості про те, з яких саме пошукових систем приходять на сайт читачі, за якими пошуковими запитами, а також якого типу ці запити — органічні чи платні. Українські новинні сайти рідко розміщують контекстну рекламу в пошуковиках, тому блок про платні запити по більшості з них буде пустий. Однак у Korrespondent.net можна побачити серед платних два пошукові запити — «217 виборчий округ» та «Виборчий округ 217 Київ». Цілком можливо, що не саме видання, а піар-служба одного із кандидатів, що балотувались на 217 виборчому окрузі м. Києва, розкручувала певну публікацію на «Кореспонденті», розмістивши контекстну рекламу в Google чи «Яндексі».

- Соцмережі (Social). Детальніша «розкладка» про те, які саме соціальні мережі дають трафік на сайт, частку кожної з них у загальному казані соціального трафіку.

- Дисплейна реклама (Display Advertising). Подається трафік з медійної реклами (банери на сайтах, тізерні мережі). Можна побачити, реклама на яких саме сайтах дає досліджуваному онлайн-ресурсу найбільший трафік (Top Publishers), а також найбільш ефективні рекламні мережі (Top Ad Networks), які воно використовує.

- Інтереси аудиторії (Audience Interests). Показує, сайти яких категорій відвідує аудиторія інтернет-видання, що аналізується, адреси цих сайтів. Є також хмара тегів, що складається із ключових слів, які найчастіше на них зустрічаються.

- Схожі сайти (Similar Sites). Список близьких за тематикою сайтів, фактично конкурентів. Є можливість упорядковувати список за рейтингом (Global Rank) представлених у ньому ресурсів.

- Мобільні додатки (Mobile Apps). Якщо в інтернет-видання є додатки для мобільних пристроїв, Similarweb їх знайде на Google Play та App Store та надасть статистику щодо їх використання — скільки користувачів їх встановили, як знайшли ці додатки в інтернеті та безпосередньо у магазині додатків.

Іноді Similarweb замість очікуваної статистики по сайту, який цікавить, видає повідомлення Not Enough Data (Недостатньо даних).

Проте Similarweb лукавить. Дані у нього є, і їх навіть можна переглянути, тільки для цього треба встановити спеціальне розширення для браузера:

- для Mozilla Firefox: https://addons.mozilla.org/en-US/firefox/addon/similarweb-sites-recommendatio/?src=userprofile

- для Opera: https://addons.opera.com/en/extensions/details/similarweb-2/?display=en

- для Chrome: https://chrome.google.com/webstore/detail/similarweb/hoklmmgfnpapgjgcpechhaamimifchmp

Аналіз сайту «Лівий берег» за допомогою плагіна Similarweb для Mozilla Firefox

Набір даних, які можна отримати завдяки розширенню, дещо «урізаний». Серед іншого у розширенні нема даних, з яких саме пошуковиків сайт отримує трафік, відсутні дані про інтереси відвідувачів, скупо подано інформацію про схожі сайти.

У Similarweb є ще платна версія, де будь-який сайт можна розібрати на дрібнесенькі запчастини.

Звідки у Similarweb усі ці дані?

Сам Similarweb відповідає на це запитання так:

«Наші дані походять від потужного пошуковика і клік-потоку даних від нашої власної панелі на 10 млн. користувачів, котрі інсталювали нашу програму. Ми завжди намагатимемося тримати нашу панель великою та різноманітною. Наша панель у кілька разів більша за звичайні. Це дозволяє нам вивчати кожен сайт, великий і малий, і зменшити статистичні похибки, на відміну від малих панелей. Ми застосовуємо технології великих даних у нашому дата-центрі, що складається з десятків сучасних серверів, аби аналізувати отримані десятки терабайтів даних.

Після того, як ми зібрали обсяги вихідних даних, ми використовуємо статистичні методи аналізу і машинного навчання для створення дієвих знань. Наші дані беруться з різних джерел, потім поєднуються, стандартизуються та екстраполюються, аби репрезентувати все населення інтернету. Наші дані аналізуються безперервно та агрегуються на вимогу, тож ми можемо негайно надати точні деталі трафіку на кожному веб-сайті».

Наскільки дані Similarweb точні?

Як зазначили у самому Similarweb, вони працюють над зменшенням похибки, проте вона є, і подекуди доволі значна. По деяких сайтах різниця між даними про відвідуваність, які подає Similarweb, і тими, що демонструють Google Analitics, «Яндекс.Метрика» чи той же Bigmir, може сягати 25-50%. І навіть більше. Але! Але все-таки Similarweb чітко «бачить» масштаб відвідуваності сайту — сотні, тисячі, десятки тисяч чи мільйони відвідувачів.

Досить точно він попадає, коли йдеться про інші показники, зокрема такі як час перебування на сайті та глибина перегляду. Порівняємо, що, для прикладу, «скаже» Similarweb про два інтернет-видання — «Цензор.нет» та «Галнет», і наскільки його дані відрізняються від даних сервісу I.ua, який використовують обидва ці сайти.

Компанія Similarweb заснована у 2009 році в Тель-Авіві (Ізраїль) Ором Оффером та Ніром Коеном. Згодом штаб-квартира компанії переїхала у Лондон (Великобританія). Компанія випускає аналітичні платформи Similarweb та Similarweb PRO. Найближчим її конкурентом називають Alexa, дочірню компанію відомого інтернет-магазину Amazon.

Читайте також:

- Способи монетизації інтернет-сайтів: продаж лінків

- Як заробити в Twitter на пиво з бастурмою

«Прес-Центр»

Українські медіа упустили нагоду для якісного ривка в 2014 році, — експерт

Прес-Центр — Thu, 25 Dec 2014 15:51:26 GMT

В українських медіа у 2014 році була унікальна нагода здійснити якісний ривок, використавши підвищений інтерес суспільства до драматичних подій в країні. Проте медіа цю нагоду упустили, вважає засновник і головний редактор сайту «Петро і Мазепа» Олександр Нойнець.

Ці його міркування наводяться у статті «Блиск і злидні українських медіа: підсумки 2014 року», що вийшла на сайті про інтернет-бізнес AIN.ua за авторством Романа Судольського.

«Цілий рік українці до почервоніння в очах дивились в монітор, щоб дізнатись, що трапилось в країні і світі. Український медіапростір відчув дикий приплив трафіку, але з честю провалив випробування, що випало на його долю, і не зміг цим трафіком розпорядитися», — наводить слова Нойнеця автор.

Відвідуваність українських новинних інтернет-видань різко зросла у першій половині року, і пішла на спад у другій половині, зазначено в статті.

На думку головреда «Петра і Мазепи», щоб максимально скористатись шансом, українські медіа повинні були стати «більш мобільними», наприклад, вести трансляції з військових частин. Але ніхто цього не робив.

За словами Леоніда Цодікова, колишнього донеччанина, який свого часу очолював «Сегодня Мультимедиа» та UMH MediaLab, жодне українське ЗМІ не висвітлює ситуацію на сході країни належним чином.

«Я був на передовій і не побачив там натовпів українських журналістів, які б прагнули це все знімати», — зауважив кореспондент Los Angeles Times Сергій Лойко.

«Українські журналісти як були лінивими самовпевненими мудаками, так і залишились», — констатував Олександр Нойнець.

У статті також наведено прогноз щодо розвитку ринку інтернет-реклами в 2015 році. Очікується, що зростання складе близько 9% на тлі падіння рекламних доходів у друкованій пресі, на телебаченні. Проте, інтернет-видання, за словами керівника ділової редакції «ЛІГАБізнесІнформ» Бориса Давиденка, цього зростання не відчують, позаяк «кількість сайтів уанету зростає швидше, ніж кількість грошей в ньому».

На думку Цодікова, нові медіа повинні диверсифікувати свої бізнес-моделі і використовувати такі джерела доходів, як платний доступ до контенту, а також нові рекламні моделі. Він вважає, наприклад, що зараз на успіх можуть розраховувати компактні, але дуже якісні нішеві проекти з платним доступом до змісту, добре адаптовані до мобільних пристроїв, з прив’язкою до щомісячного електронного журналу для планшетів. Таким чином, переконаний експерт, можна за рік залучити декілька тисяч платних підписників, додаткові доходи від нативної реклами, і проект вийде не беззбитковість за рік.

Однак більшість колег-медійників не поділяють оптимізму Цодікова. Вони звернули увагу, що платна підписка вдало працює лише у деяких з найбільших та найавторитетніших західних онлайн-ЗМІ, таких як Financial Times та NYTimes.

Більше читайте у статті «Блиск і злидні українських медіа: підсумки 2014 року»

«Прес-Центр»