ТОП-10 економічних подій 2008 року у Львові та області

Картинка: наша

1. Генпідряд на будівництво стадіону до Євро-2012 Львів віддав «донецьким»

Під кінець минулого року Львів нарешті визначився з тим, хто будуватиме йому стадіон до футбольного чемпіонату Євро-2012. У листопаді УКБ міськради підписало договір про генпідряд з компанією «Азовінтекс» із Маріуполя (Донецька область).

Буквально наступного ж дня «донецькі» пригнали на будмайданчик техніку і почали будувати. Завершити спорудження спортивної арени обіцяють у визначений термін — до липня 2010 року.

Вибір будівельника стадіону у Львові супроводжувався різними недомовками та кулуарними інтригами. Ціна питання — багатомільйонний контракт.

Спочатку начебто будувати стадіон мала австрійська компанія Alpine. Саме вона перемогла у конкурсі, який оголосила міська влада. Правда, потім з’ясувалось, що австрійці готові будувати, проте не вкладати у будівництво свої гроші — конкурс же стосувався власне вибору інвестора будівництва. Сума ж, яку Alpine запросила за свою роботу, виявилась місту не по кишені, тому з нею розпрощались. Це за офіційною версією. За неофіційною, підписанню угоду завадив «злив» у пресу інформації про те, як у 2004 році Alpine «засвітилася» на тому, що запропонувала «відкат» за контракт щодо будівництва стадіону у Мюнхені.

Відтак у Львові оголосили ще один конкурс — тепер уже з визначення інвестора/генпідрядника будівництва євростадіону. Але конкурс став формальністю, оскільки міський голова Андрій Садовий уже щосили вів переговори про залучення до будівництва маріупольської компанії «Азовінтекс». Підтримка в цьому ділі з боку віце-прем’єра Івана Васюника дала результат: Садовому дозволили одноосібно підписати з «Азовінтекс» договір про генпідряд і, як кажуть, не парити собі мізки.

Маріупольська компанія братів Сергія та Олександра Тарут погодилася звести стадіон за 609 млн. гривень. Фінансування будівництва львівська влада взяла на себе.

2. Прикордонний рух. Малий, маленький, ще менший

Перекриття доріг мешканцями прикордоння на Львівщині у січні-лютому 2008-го з вимогою чимшвидше підписати українсько-польський договір про малий прикордонний рух не дали бажаного результату. Хоч відповідний документ і підписали у березні уряди двох країн, проте його так досі й не ратифікував польський сейм.

Крім того, наприкінці року стало відомо, що смуга прикордонних територій, населення яких зможе перетинати українсько-польський кордон за спрощеною системою (без шенгенських віз), становитиме все-таки 30 кілометрів, а не 50-ть, як хотіли українці. Польща в цьому питанні не витримала тиску Єврокомісії. Отож до договору довелось внести зміни, що Україна та Польща й зробили у грудні.

Тепер всі чекають, коли ж сейм ратифікує документ. Поляки кажуть, що це може статися дуже скоро.

Малий прикордонний рух стосується сотень тисяч українців, які прогодовуються так званим човниковим бізнесом. Річний торговий оборот «човників», за різними експертними оцінками, становить 5-10 млн. USD.

3. Збиткова повінь

Літо 2008-го надовго запам’ятається аграріям Західної України. Такої повені, як того року, вони ще не бачили. Лише у Львівській області велика вода завдала збитків АПК на суму близько 100 млн. гривень, пошкодивши понад 15 тис. га сільськогосподарських угідь, в т.ч. 9 тис. га посівів.

Щоб хоч якось компенсувати аграріям збитки, уряд виділив з резервного фонду державного бюджету 48,5 млн. грн. З них на Львівщину перепало 6,5 млн. грн.

Петро Олійник, пробувши в кріслі голови Львівської облдержадміністрації три роки, у лютому 2008-го звільнив його. Нібито за власним бажанням, хоча, за словами його однопартійців, до цього доклався до певної міри голова Секретаріату Президента Віктор Балога.

На зміну вимученому хворобою Олійнику прийшов молодий і енергійний бізнесмен, співвласник компанії IDS Group (виробництво й продаж мінеральної води) Микола Кміть. Упродовж півроку Кміть керував областю в ранзі т.в.о. голови ЛОДА, і лише 1 вересня Президент Віктор Ющенко призначив його «повноцінним» губернатором.

Новина про те, що замість Олійника губернатором буде Кміть щиро здивувала не одного експерта. Це була справжня несподіванка, адже його прізвище до останнього не згадувалось у переліку ймовірних кандидатур на цю посаду.

Щодо успіхів нового губернатора. Можливо, через те, що початок його керівництва збігся у часі з розкручуванням економічної кризи, очевидні успіхи в управлінні господаркою Львівщини назвати складно. Більше помітні невдачі. Одна з них — це різке погіршення соціально-економічних показників, через що злі язики стали пророкувати швидку відставку Кметя.

5. Податкова змінила обличчя

Відставка губернатора Петра Олійника потягла з собою значні кадрові зміни у ще одній установі, яка має серйозний вплив на економіку області. У квітні ДПА України звільнила з посади керівника львівської податкової Віталія Хилюка, який, як кажуть, був креатурою Петра Михайловича.

Підставою для звільнення Хилюка, за поясненням керівництва ДПАУ, стало невиконання дохідної частини бюджету.

Наступником Хилюка призначили Костянтина Зінкевича. Львівські бізнесмени здригнулися від спогадів, адже це був той самий Зінкевич, який завзято працював заступником голови ДПА у Львівській області за часів Сергія Медведчука.

18 лютого 2008 року виконком Львівської міськради скасував мораторій на розміщення зовнішньої реклами, що діяв в місті півтора року.

Видачу дозволів на «зовнішку» міська рада призупинила у липні 2006-го, пообіцявши відновити її після розробки і прийняття Концепції розміщення зовнішньої реклами у м.Львові. Концепцію прийняли у липні 2007 р., але мораторій тим не менше продовжував діяти.

На ділі мораторій ускладнив життя законослухняним операторам зовнішньої реклами. Інші ж знайшли способи обійти заборону. Як визнали самі ж міські чиновники, серед виконавчих органів влади швидко розвинулась корупція на цій ниві. «Через самовільну рекламу ми недоотримуємо кошти. Цей процес був комусь вигідний. Ми збагатили певних людей, які закривали очі на самовільну рекламу», — заявив міський голова Андрій Садовий.

Дозволивши зовнішню рекламу, міськвиконком взявся за написання нових правил її розміщення. Проект документа громадськості представили у жовтні. Громадськість його розкритикувала. Зокрема, не сподобався розмір тарифів за розміщення. У разі прийняття нових правил вони б зросли у 2-3 рази — до 20-75 грн. за кв. метр на місяць. (сьогодні — 17,32-24,19 грн.). «Київські розцінки на рекламу — це закруто для Львова, для львівських підприємців», — зазначив депутат комісії архітектури і містобудування Андрій Чіпко.

Проект нових правил у Ратуші переписують й досі. Мер запланував затвердити їх у першому кварталі ц.р.

7. Економічний форум. По раз восьмий

1-3 жовтня у Львові відбувся черговий, 8-й за рахунком, Міжнародний економічний форум. На цей раз організатори (міська й обласна влада) обрали його провідною темою стабільний розвиток регіонів з подальшим зростанням національних галузей економіки. Назву для форуму обрали ємку — «Європейське партнерство — відкриті можливості».

Одночасно з Економічним форумом традиційно проходив й Інвестиційний ярмарок, на якому на цей раз було представлено інвестпроектів на загальну суму понад 15 млрд. грн. В центрі уваги були ті з них, що стосувалися підготовки до майбутнього єврочемпіонату з футболу (реконструкція аеропорту «Львів», будівництво магістралі «Краковець-Львів-Броди», будівництво стадіону тощо).

Відкривав форум Президент Віктор Ющенко. Упродовж трьох днів у Львові багато говорили і писали про інвесторів, багатомільйонні інвестиції і тому подібні речі.

При всіх своїх «понтах» львівський Економічний форум — це не місце, де підписуються конкретні угоди (як багато хто собі думає), а швидше можливість бізнесменам та представникам влади потусуватися і завести (або підтримувати) контакти один з одним.

8. Бунт рестораторів

Маленькі львівські ресторани повстали проти гіганта Metro. У квітні Гільдія рестораторів Львова, що об’єднує три десятки власників ресторанів, заявила, що більше не терпітиме з боку місцевого магазину Metro зневажливого ставлення до питання поставок продукції. Найбільше рестораторів «дістала» якісь й асортимент риби, сирів та овочів, які їм «тулив» оптовик такої відомої марки.

«Ми промоніторили ситуацію в інших містах і прийшли до висновку, що така ситуація є тільки у Львові. Якщо цю проблему не буде вирішено, ми не лише змінимо постачальника, але й звернемося до німецького керівництва компанії з проханням змінити керівництво львівського «Метро», — висунув ультиматум голова Гільдії рестораторів Вардкес Арзуманян.

«Не треба нікого змінювати», — ніби відповів на це директор Metro у Львові Костянтин Макаренко, пообіцявши, що всі побажання рестораторів будуть виконані. Ресторатори повірили, але про всяк випадок залишили за собою право «маякнути» німцям про проблеми у виборі топ-менеджменту для їх львівського магазину.

9. Застій на ЛАЗі

Львівський автобусний завод зупинив виробництво, відправивши з 12 грудня понад тисячу своїх працівників у вимушені відпустки до кінця січня 2009 року. На цей момент підприємство заборгувало працівникам близько 6 млн. грн. зарплати. Обурені люди вийшли з пікетами під стіни ЛАЗу, вимагаючи, щоб з ними розрахувались і забезпечили роботою.

Керівництво заводу натомість розповіло слізну історію про те, як ЛАЗ опинився в скрутному фінансовому становищі через те, що міська влада Львова «розвела» його, пообіцявши купити тролейбуси, але не купила.

Ситуація на ЛАЗі швидко долетіла до вух керівництва міста та області, правоохоронних структур та в центральні органи влади. Зрештою під загальним тиском наприкінці грудня завод таки знайшов 2 млн. грн., щоб погасити частину боргу. Решту пообіцяв погасити до середини березня 2009 року.

P.S. 26 січня 2009 р. ЛАЗ відновив виробництво

10. Стара нова митниця

Наша митниця торік вкотре зазнала реорганізації. Уже втретє за неповні п’ять років. Рішенням керівництва Держмитслужби з 1 травня Західну регіональну митницю ліквідували, а натомість утворили Львівську митницю. Помітні наслідки таких змін, крім очевидної зміни назви, — зменшення зони впливу львівських митників: якщо при ЗРМ до їхніх володінь належали Львівська, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька і Чернівецька області, то тепер тільки Львівська.

Перед цим подібні пертурбації Західна регіональна митниця пережила у 2005 році. Тоді на хвилі «помаранчевих» настроїв її реорганізували у Львівську митницю нібито для того, щоб ліквідувати корупційні схеми, в яких погрузли митники. Ліквідували їх чи ні — під питанням. Але зате у жовтні 2006 року ліквідували саму Львівську митницю і повернули назад Західну регіональну.

(При формуванні «ТОП-10 економічних подій 2008 року у Львові та області» використано матеріали Zaxid.net, ZIK, Presstime)

Наступного тижня читайте на «Прес-Центрі» десятку найважливіших новин компаній Львова та області за 2008 рік

«Прес-Центр»