Андрій Міліневський: Ми не хочемо надприбутків

Фото надала прес-служба Beeline

Андрій Міліневський

Як мобільні оператори готуються до Євро-2012? Які наслідки для абонентів матиме регулювання ринку інтерконнекту? Чому оператори втрачають абонентів і коли це закінчиться? Як в умовах економічної кризи поводять себе корпоративні клієнти? Про це та інше — в інтерв’ю з керівником дирекції з продажу компанії «УРС» (ТМ Beeline) Андрієм Міліневським.

— Пане Андрію, 25 травня Анимонопольний комітет прийняв рішення про визнання компаній «Київстар», «Астеліт» та «УРС» монополістами на ринку інтерконнекту. Як в «УРС» сприйняли цю новину?

— За той час, поки регулювання ставок інтерконнекту не було, ми зіткнулися з великою кількістю парадоксів. Наприклад, роздрібні ціни, які великі оператори пропонують клієнтам, є нижчими, аніж оптові ціни, які ці ж таки великі оператори пропонують операторам зв’язку. Це є прикладом власне антиконкурентної поведінки. Тобто наші шановні конкуренти пропонують абонентові тариф, який ми й близько не можемо повторити.

Другий негативний приклад — це ізоляція. Оскільки тарифи всередині мережі значно кращі, аніж тарифи на іншу мережу, це фактично замикає абонентів всередині якоїсь однієї мережі і створює для них перешкоди для дзвінків на інші мережі. Я б назвав це тарифною ізоляцією. Свого часу ми зазнали також і фактичної фізичної ізоляції: коли у нас були певні суперечки з певними операторами стосовно ставок Інтерконнекту, ми приходили до того, що фактично нашу мережу від’єднали від мережі іншого оператора.

— І ви не мали чим відповісти на це?

— Ну, власне той випадок і став причиною, через яку ми у 2007 році (тоді ще як юридична особа «Голден Телеком») вперше звернулися до АМКУ зі скаргами на дії операторів і запропонували дослідити ці ринки, бо нам здавалося, що на цих ринках є прояви антиконкурентної поведінки і монополістичної. От тепер ми отримали результат.

— Як тоді так сталося, що й ваша компанія також потрапила до переліку монополістів?

— Це правильно, бо кожен оператор є монополістом по доступу на власну мережу. Цю послугу не можна замовити ні в якого іншого оператора. 

Дозвольте, я закінчу свою думку про негативний досвід саморегулювання ринку Інтерконнекту. Я вже назвав два негативних приклади. Є ще третій. Коли ми виводили на ринок певні пропозиції, ми зіткнулися з тим, що за існуючого порядку взаєморозрахунків можливість зробити послуги конкурентними — обмежена. Тому ми, звичайно, дуже позитивно спрйняли це рішення АМКУ. При цьому ми вважаємо, що це тільки початок великого процесу регулювання ставок інтерконнекту. Потрібно ще багато-чого зробити. Має бути прийнято порядок взаєморозрахунків між операторами (цей документ зараз перебуває на затвердженні НКРЗ). Потрібно також прийняти методику визначення ставок Інтерконнекту на базі розрахунку собівартості. Така методика вже розроблена Одеською академією зв’язку, і вона могла б стати підгрунтям для виконання згаданого рішення АМКУ. Доки це не зроблено, вирішення питання знаходиться виключно у межах договорів між операторами. Оскільки великим операторам важко відмовитися від великих грошей, домовленостей з цього приводу не вдалося досягти до цього часу.

— Хто з органів державної влади міг би стати регулятором ринку інтерконнекту?

— Він існує, це — Національна комісія з питань регулювання зв’язку (НКРС). Доти, поки не було рішення АМКУ, їй не вистачало повноважень для регулювання цього питання. Вона могла розглядати лише питання взаємопідключення або питання регулювання монополістів. Тепер, оскільки монополісти вже визначені, Комісія може розглядати і питання регулювання тарифів по доступу на їхні мережі.

— Які наслідки матиме рішення АМКУ для абонентів?

— Це рішення стимулює конкуренцію, оскільки воно забирає штучні антиконкурентні бар’єри. Залишаються реальні конкурентні обставини: рівень послуг, покриття, рівень тарифів і т.д. Саме на цих теренах має здійснюватися справжня конкуренція. Є оператори, які готові до цього, в тому числі «Білайн». Ми не хочемо надприбутків. Ми активно зараз просуваємо наші послуги, і тому готові зробити для абонентів вигідні пропозиції.

— Днями у Верховній Раді було зареєстровано законопроект нардепа Олега Шевчука, де він пропонує, щоб оператори телекомунікацій могли отримувати в оренду комунальне і державне майно без проведення конкурсу. Прокоментуйте цю ініціативу, будь ласка.

— Справа в тому, що Закон «Про телекомунікації», яким наразі регулюється галузь, був прийнятий вже досить давно. З того часу багато-чого змінилося. Оператори побачили, що тарифи на послуги знижуються, а певні статті видатків, навпаки, починають зростати. До основних статей видатків належать власне інтерконнект та оренда. Вартість оренди є проблемною. Крім того, в деяких випадках неврегульовані питання, як власне отримувати майно в оренду. Особливо це стосується приміщень, які знаходяться у комунальній і державній власності. Наразі працюють кілька ініціативних груп, зокрема одна під егідою Олега Шевчука, щоб покращити клімат для інвестування операторів зв’язку. Тобто ми до цієї ініціативи відносимося позитивно. 

— Яка питома вага видатків на оренду у загальній структурі видатків мобільного оператора?

— Приблизно 15%.

— 2008 рік «УРС» закінчив з 1,321 млрд. грн. чистого збитку. У чому причина такого «мінусового» фінрезультату?

- По-перше, у 2008 році «УРС» займалася інтеграцією бізнесів. Такий процес потребує видатків, хоча в підсумку він призводить насправді до зниження видатків, підвищення ефективності. І ми в цьому пересвідчились уже восени, коли вийшли на окупність.

По-друге, у 2008 р. ми зробили, без перебільшення, проривні пропозиції безлімітних тарифних планів. Але ми недооцінили те, наскільки багато абоненти говоритимуть у межах цих тарифних планів. Після певного об’єму ці розмови ставали збитковими для нас, оскільки нам доводилось нести значні видатки на інтерконнект. Водночас я хочу звернути увагу, що об’єднана компанія отримала дуже великий приріст доходів в цілому — 151,5% порівняно з 2007 роком, в т.ч. OIBDA — 4400% росту. Це говорить про те, що при тому, що моментальні певні показники були негативними, в цілому компанія дуже добре себе почуває.

— Останніми місяцями мобільні оператори десятками тисяч втрачають абонентів. Скільки часу триватиме така тенденція? Які прогнозні втрати?

— Що стосується загальної тенденції. Вам, напевно, відомо, що наразі номінальне проникнення мобільного зв’язку в Україні складає близько 120%. Тобто перевищує не тільки кількість дорослого населення, а й взагалі кількість населення в Україні. Про що це говорить? Про те, що фактично у багатьох абонентів є по кілька сім-карт і, зрозуміло, що коли криза настає, абонент починає більш свідомо до відноситися до витрат. Якимись сім-картами перестають користуватися. Коли закінчиться цей процес, важко сказати. Ми не дуже хвилюємося з цього приводу, тому що наші продукти фактично просувають завжди якусь певну ідею і залишаються на ринку досить конкурентними. Наприклад, тариф «29» є найпоширенішим і найпопулярнішим, наскільки ми можемо бачити, якщо абонент хоче дзвонити на всі мережі, на тарифному плані «Бум» він отримує дійсно необмежене спілкування, набагато необмеженіше, ніж необмежене спілкування в рамках пропозицій інших операторів. Ще один приклад – тарифний план «Клік». Найкраща, ми вважаємо, зараз пропозиція, що стосується мобільного Інтернету. Тому, коли наш абонент купує нашу сім-карту – чи вона є першою, чи другою, — він завжди знає, навіщо. За нашими спостереженнями, відтік відбувається серед тих абонентів, які обирали оператора мобільних послуг необдумано. Часто вони підключені до тарифних планів, по яких переплачують за зв’язок удвічі, а то й втричі. Зараз вони починають розуміти, що переплачують і йдуть від оператора. Ми такого відтоку не боїмося, бо наші абоненти знають, що купують. Той відтік абонентів, який в нас таки спостерігається, стосується абонентів, які прийшли до нас по певних новорічних пропозиціях. Можу сказати, що цей відтік цілком компенсується притоком, який ми маємо.

— Наскільки зменшились (чи, може, збільшились) витрати абонентів на розмови по мобільному з початку кризи?

— У нашій мережі змін не відбулося. Ми не побачили ані зниження кількості хвилин, ані зниження доходів від одного абонента.

— Наскільки змінилась поведінка корпоративних клієнтів в умовах кризи?

— По-перше, змінилися ми. Після об’єднання ми пропонуємо бізнес-клієнтам виключно комплексні рішення, які включають в себе фіксований зв’язок, мобільний звязок і швидкісний Інтернет. За рахунок цього клієнти отримують додаткові послуги, що дозволяють економити (дзвінки в мережі «Білайн» за зниженими цінами, мобільний бюджет та ін.), а також можливість знижки на послуги в цілому. Пропозиції, які ми робимо щодо мобільного зв’язку, зменшують рахунок клієнта на 30-40%. Це — серйозна економна пропозиція.

По-друге, змінилась і поведінка корпоративних клієнтів. Останнім часом багато-хто скоротив бюджети витрат на звязок, і це, зокрема, відбилося і на кількості телефонних переговорів, використанні Інтернет-послуг, передачі даних.

Нові економічні обставини підштовхнули багатьох корпоративних абонентів шукати іншого провайдера мобільного зв’язку, який би – класичне побажання – зміг без зміни якості послуг (а бажано і зі збільшенням) надати ці послуги за суттєво меншою вартістю.

— Ви згадали про широкосмуговий Інтернет. Які є плани з розвитку мережі?

— Цей проект ми одразу починали як проект революційний, і я готовий це аргументувати. Чому революційний? З двох причин. По-перше, на той час в Україні практично не було мереж, за винятком одного-двох міст, де дійсно був би оптичний Інтернет (був хDSL, кабельні мережі і т.ін.). По-друге, високі швидкості за доступними цінами. В принципі, вважаємо, що загалом нам це вдалося. Зараз нас наслідують. Тому ми і надалі реалізуємо цей проект таким чином, щоб не завищувати накладні видатки на нього, щоб тримати конкурентну ціну. Зараз інвестиції зроблено вже у дев’ять міст. Ми є у всіх містах-мільйонниках плюс Запоріжжя і Житомир. Наразі концентруємося на тому, щоб підвищити кількість абонентів у кожному з цих міст. Це — найближчі плани.

Що стосується розвитку в інших містах. Ми проводимо дослідження. Що ми хочемо дослідити? Як ви розумієте, хороше співвідношення швидкості і ціни може бути у тому випадку, коли є багато абонентів. Наразі у нас є певні вагання щодо того, чи є достатня кількість потенціальних користувачів інтернету у невеликих містах. Достатня – з точки зору рентабельності розбудови мережі та її використання. Тому поки що у таких містах орієнтуємося на мобільні технології і просуваємо тарифні плани мобільного інтернету.

— Скільки у вас абонентів Інтернету?

— Активна база абонентів широкосмугового доступу в Інтернет (за технологією FTTB) на кінець 2008 року складала 24 тис. абонентів. За 4 квартал вона зросла на 50%. На даний час технічні можливості підключення організовані для більш ніж 840 тис. квартир в Україні.

— Днями Президент Віктор Ющенко актуалізував тему дострокового стягнення податкових платежів. Чи звертались податківці до вашої компанії з проханням сплатити податки наперед?

— (Задумався) Знаєте, останнім часом — ні. Ми ще такої пропозиції не отримували.

— А у минулому звертались?

— У 2007 році. Але то було розпорядження по Міністерству зв’язку. Тобто приходили не податківці.

— Як мобільні оператори готуються до Євро-2012?

— Є робоча група при Міністерстві зв’язку. Ми беремо участь в цій групі. Наразі робоча група фокусується на тому, щоб забезпечити дійсно високу якість зв’язку для абонентів, які приїдуть з інших країн, послуги роумінгу. Тобто потрібно буде забезпечити покриття і достатню ємність мережі в аеропортах, прикордонних автомобільних переходах і т.д. Друга точка фокусування — достатнє покриття, ємність мереж власне у місцях проведення змагань, на основних автошляхах. І третє — забезпечення послугами фіксованого зв’язку, зокрема мережами передачі даних, сервісних організацій. До цього ще прив’язано розбудову власне транспортної мережі — велика кільцева дорога навколо Києва і т.ін. Ми в цій роботі беремо участь. Вона здебільшого носить характер консультативний і теоретичний, оскільки, в принципі, можливості мобільних операторів і щодо нарощення ємності мережі, і щодо встановлення базових станцій досить гнучкі. В принципі, за кілька місяців цю роботу можна провести.

Розмовляли Уляна Куйдич, Василь Скріба