Роман ЗАЯЦЬ: «Радіо з Криївки» – український андеґраунд» (ДАЙДЖЕСТ)

Фото: «Телекритика»

Відтепер FM-радіостанції мають добрих конкурентів - радіо в Інтернеті - яке з легкістю «крутить» те, чого не почуєш по звичайній «хвилі». Лідером забороненого плоду можна вважати недавно створене «Радіо з Криївки», в його ефірі можна почути заборонені пісні українських гуртів, анекдоти і музику, яку одним словом можна назвати як андеґраунд.

Про саме радіо, про музику з-під землі, про андеґраунд, про цензуру - в ексклюзивному інтерв'ю ZAXID.NET розповів куратор «Радіо з Криївки» Роман Заяць.

— Коли виникла ідея створити Інтернет-радіо?

— Ідея створити радіо в Інтернеті давня, має років зо два. Радіоринок дуже швидко розвивається, тому такі ідеї треба швидше реалізовувати, а ми дійшли до цього тільки тепер. Ми бачили динаміку, з якою швидкістю розвиваються Інтернет та радіостанції у Мережі. Динаміка така, що з кожним роком кількість користувачів Інтернету у великих містах як мінімум потроюється.

Однозначно, що люди в офісах, люди, які працюють, уже схарилися слухати подібні одна на одну FM-ки, вони шукають чогось нового. Ми подивилися, що вони шукають, скільки часу там проводять. Переважно вони сиділи на порталах або в Інтернет-спільнотах, де є музика, недоступна у FM-просторі України.

Для мене це також була нова сфера, придивлявся та прислухався, як воно йде в уже існуючих проектах. Тоді на радіо-ринку закрилося Radio One, і це був черговий крок, стимул, щоб зробити радіостанцію рок-формату.

— Чому саме така назва - «Радіо з Криївки»?

— По-перше «Радіо з Криївки» - це проект холдингу емоцій «!ФЕСТ». Під час зустрічі з хлопцями, які роблять мережу концептуальних ресторанів, зійшлися на думці, що немає хорошого радіо, та вирішили разом спробувати щось замутити. «Радіо з Криївки» - назва відразу спала на думку і захотілося це зробити, бо зі всіх ресторанів, які у хлопців є («Криївка», «Гасова лямпа» тощо) спектакулярного успіху досягла «Криївка». Та й формат «Криївки» мені був прийнятний, бо це автоматично асоціюється з музикою андеґраунду, тобто «Радіо з Криївки» - це музика з підземелля. І це по-друге. Музика з андеґраунду, музика, яка є в опозиції до того, що є нагорі. Ми маємо нагорі FM-бурду, FM-якусь-одноманітність, тобто повністю те, що більшість не може слухати. Відомо, музика є стимулом продуктивної роботи, прийняття рішень, освідчення. То чому ж нашим стимулом має бути хрінова музика! Тому ми взялися зробити на противагу «широко популярним FM-кам» інший продукт. Протиставляємо тому, що є, - рок-музику, музику свободи. Бо рок завжди асоціювався з вільнодумством. Але ми вирішили, що це має бути також панк-рок. Свого часу панк-рок завдяки своїй скандальності став одним із найпомітніших явищ у рок-музиці... Епатаж, хуліганство, свобода, незалежність, індивідуальність, різноманітність, аполітичність - риси, притаманні панк-року, риси, які має нова радіостанція.

— Я би не сказала, що в ефірі вся музика у стилі панк-року.

— Не вся музика. Буду відвертим, складно робити таку мішану радіостанцію. Адже це не суто рок-радіо, і по-іншому мала б звучати суто панк-рок-радіостанція. Якщо робити загалом альтернативне радіо - то воно також звучить по-іншому. Ми свідомо намішали, адже все, що зібране у нашій базі, є протиставленням того, чого не можна почути в «ефемі». З часом скристалізується вужчий напрям. Зараз ми б'ємо дуже широко, щоб захопити більшу аудиторію.

— А може, так і треба?

— Ширше брати? Може. Відкрию наступну таємницю. Буде кілька радіостанцій в Інтернеті. Це перша. Я запропонував зробити мережу концептуальних радіостанцій в Інтернеті, і їх не буде поділено тільки за жанровими ознаками. Коли матимемо кілька радіоканалів, тоді дозволимо собі їх зробити вужчими. Будемо бачити і відстежувати, як аудиторія мігрує з одного каналу на інший.

— Це все буде лише в Інтернеті?

— Так, не хочу зарікатися, але ми не робитимемо ставки на FM-простір. Ми працюємо в цій галузі, а все, що буде збоку, - це радше доповнення до бізнесу, те, що допоможе його зробити швидше додатнім за балансом. Як ви розумієте, деяких пісень ніхто не допустить на FM.

— До речі, чи не думаєте ви, що Нацкомісія з питань суспільної моралі добереться своїми щупальцями і до вас?

— Я ще не знаю, які у неї щупальця. Може, вона й добереться до нас. По-друге, а що ми робимо поганого?

— Процитувати? Там може звучати закид, що пісні, які ви крутите, деморалізують підлітків, а ще у піснях є матюги.

— Тоді ми зробимо кніпочку: «Маєш 18+, натискай». Думаєте, це обмежить підлітків? Не обмежить. Якщо комісії буде спокійніше, то ми це зробимо. Якщо комісія компетентна в тому, вона ставитиме аргументи, то до таких аргументів треба прислухатися. Я чомусь не впевнений.

Ми не ставимо собі за мету їх спровокувати. Ми використовуємо музичну базу, яка відповідає нашій концепції. Причому ця музика йде від виконавців, які присутні на нашому ринку, які мають реноме, ім'я, і тим не менше вони допускають робити собі такий продукт, то чому він не має бути у нас? Музика є впізнаваною по голосу, стилістиці, їх цитують не тільки у нас.

Наш слоган - музика свободи, бо ми за те, щоб була свобода вибору, панк-рок-концепція якраз і передбачає різноманітність. Як у пересічного-непересічного слухача відбуватиметься музична преференція, коли він не має цього різноманіття? Ми даємо йому різноманіття, ми даємо йому свободу різноманітного вибору.

— У Твіттері написано, що є потреба нової музики. Як молоді автори можуть вам скинути свою музичку? За якими параметрами її відбиратимете?

— Якісний запис, стилістика, яка відповідає радіо. Ми не зможемо крутити, до прикладу, електронну музику, навіть якщо вона буде якісно записана і матиме стьобний текст. У радіобізнесі завжди так є, що молоді автори стандартно приносять на радіо свої композиції, незалежно від того, яке це радіо...

— Але ваше радіо у підпіллі

— Тим не менше, всі знають Інтернет-адресу, стежать за повідомленнями на Твіттері, і бачать, що можуть вислати на електронну адресу пісні. Ми плануємо робити конкурси на кавери чи спеціальні пісні на задану тематику, пізніше відбиратимемо кращі і в чартах їх презентуватимемо. У нас є велика потреба в українській музиці: зіткнулися з тим, що української музики такого формату, який нам потрібен, дуже багато, але виконавці так, як ми, сидять у підпіллі. Ми хочемо всіх згуртувати, хочемо, щоб вони надсилали свої твори нам. Ось адреса: radio@kryjivka.com.ua

— Тоді вам треба сайт створити.

— Це у процесі. Поки що ми тестуємося. Боремося з технічними труднощами, адже хочемо, щоб канал був доступний усім в безперебійній якості. Згодом запустимо великий сайт-«маму», як я його називаю. Він матиме всі радіоканали, і кожен відкриватиметься у підсайті.

«Радіо з Криївки» матиме реальну студію у «Криївці», щоб відвідувачі кнайпи бачили, як іде прямий ефір. Також ефір ітиме з професійної студії, яка, як ви кажете, є в підземеллі, про яку ніхто не знає. Ми також хочемо, щоб «Радіо з Криївки» робило он-лайн трансляції концертів, яких буде медіа-партнером. Буде також відео з концерту, галереї, відео зі студій.

Робитимемо хіт-паради, але не типові. Так само, якщо будуть новини, то такі, які слухатимуть і цитуватимуть, або від яких будуть скручуватися у трубочку вуха.

Будуть автори, які презентуватимуть свої музичні блоки...

— Реклама і політика буде?

— Реклама буде зроблена повністю у стилістиці кожного радіоканалу. Повірте, вона не відштовхуватиме. Політики не буде: ми чітко знаємо, що політика всіх уже дістала, політика та політики є таким собі джерелом стьобів.

— Ви добре знаєте FM-простір. Які стандартні помилки він робить?

— У нас всі «ефемки» копіюють завжди когось. Уявімо, якась структура вирішила зробити радіо. Знаходять переважно кошти, у більшості випадків вони залежні у бізнесі від чогось іншого, тобто це не є цільові кошти, які йдуть на розвиток медіа, а отже, власник не розглядає медіа, як свій бізнес, а просто як «відбити, пробити, відмити». Щоб швидко продукт став популярним, то це як у музиці: давайте зробимо сесію фотографічну таку, пісню запишемо таку, в ефірі будемо вести себе так, тому що є перевірені варіанти, що радіо «Х» так поводиться і воно отримало рейтинг. Ніхто не думає над іншою концепцією.

Львівський FM-ринок побудований на таких самих здобутках і помилках, як і цілий український FM-ринок. Тут немає нічого особливого, але ж все це було започатковано від західних стандартів мовлення, яким уже понад 40 років. Час змінився: зараз ми по-іншому слухаємо радіо й сприймаємо те, що є на радіо. Темп життя швидкий, період прослуховування FM-радіо - це надцять хвилин. Колись це була година, навіть півтори. Багато є таких моментів, на які ми спираємося для того, щоб зробити продукт таким швидким, як швидко розвивається технологія. Еволюція Інтернету та технології поширення сигналу стимулюють нас до пошуків нових форм контенту, адже він буде головним в найближчі роки. Це глибинна тема.

— У вас звучать твори різномовних гуртів... Мене здивувало, що попри спеціалізацію радіо у вас мало російських гуртів, хоча російський рок дуже потужний.

— Ми дуже обережно цей момент проходимо, думаємо, куди і як її подати. В аудиторії, яка присіла на «Радіо з Кривки», є усталений стереотип, що «там не буде російської музики, бо це інше радіо». Російська музика буде. Є вже «Ногу Cвєло», «Ленінград», Петер Наліч... будемо розширюватися, але дуже обережно. Багато білоруських груп переслухали, і так само впевненні, що вони мають з'явитися в ефірі. Буде ще більше польської музики. До речі, аудиторія, яка присіла на радіо - це здебільшого слухачі з України, але у нас також є аудиторія у США, Німеччині, Росії. За місяць тестування проекту ми здобули понад 8 тис. слухачів, з них п'ята частина - це слухачі з-за кордону. 

— Чи переважатиме українська музика?

— Є закон Нацради, який вимагає від FM-мовлення 50% україномовного продукту. Цей закон підлягає під FM-мовлення. Якщо є хороша база українських груп, то чому їх не має бути навіть більше? Ми не формуємо бази за принципом відсоткового поділу: стараємося, щоби слухач, який слухає цю радіостанцію нон-стоп, хотів слухати її щораз більше.

— Стьоб в анекдотах, в оцих радянських піснях, які закидають бомбами, у каверах, - це вияв чого?

— Це тільки трохи стьобу, думаю, що його буде більше. Стьоб - це нормальний підхід до радіо такого формату. Як от і присутність каверів. Панк-групи часто роблять кавери на відомі хіти - на Вітні Х'юстон, саундтрек з «Титаніка», Брітні Спірс. Групи вносять своє бачення цієї пісні інколи настільки кльово, що ми його не можемо не поставити в ефір. Ми хочемо, щоб у нас кавери були на все, що «вискакує» на загальному FM.

І не ми придумали анекдоти про росіян. Увесь Інтернет ними кишить. Я не маю нічого проти росіян, понад те, я взагалі всіх толерую. Але це стиль радіо. Ми будемо ставити анекдоти й про інших наших сусідів, хай всі відчують, що український андеґраунд може бути таким.

— А якщо слухачі з транспарантами вийдуть до «Криївки» і вимагатимуть, щоб ви з'явилися в FM-просторі? Вийдете на FM?

— Я добре знаю реалії FM-бізнесу і скажу - швидше навряд. Треба мати кілька радіостанцій, щоб радіо було достатньо успішним. Не можна, щоб ми одним продуктом захопили і одну, і другу аудиторію. FM-радіо я слухаю в машині. Інтернет-радіо слухаю поки що на робочому місці та вдома. Це два різні продукти. Принцип побудови FM-мок буде кусатися з тим, що ми будуватимемо в Інтернеті. Однак робитимемо такі технологічні кроки, щоб нас можна було слухати у багатьох місцях, зокрема в авто...

— Що ж, успіху Вам у цьому!

Довідка:

Роман Заяць - експерт з радіомовлення, журналіст, має понад 10 років досвіду роботи на радіо.

1999-2001 рр. - радіо «Львівська Хвиля». Ведучий  програм. Продюсер програм.

2001-2007 рр. - генеральний директор, засновник «РадіоМан». Виведення радіо в трійку лідерів в адресній групі 25-39 рр.; залучення профільного інвестора - «RMF GROUP».

2007-2009 рр. - програмний продюсер мережі «4U». Реорганізація локальної радіостанції «РадіоМан» в  мережеву «Radio 4U». Програмна стратегія мережі. Copyrighting.

2001 дотепер - голова правління, засновник «Українсько-польського медіа-товариства», реалізація 8 міжнародних проектів в галузі журналістики.

2009 дотепер  - керівник Українсько-польської радіо-школи.

Аліна Небельмес,

«Zaxid.net», 30.07.2009