Недитячі проблеми дітей

Фото: borvisti.com.ua

Катерина Кожан, „Прес-Центр”

11 вересня у львівському Прес-клубі відбувся медіа-форум «Доля дитини очима журналіста». На ньому обговорювались проблеми дітей у регіоні та специфіка їх висвітлення у львівських медіа.

На заході відбулась презентація посібника для журналістів «Медіа та права дитини», створеного самими журналістами за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ). «Плюси цього посібника в тому, — наголосив один із модераторів засідання, голова правління МГО „Інтерньюз-Україна” Костянтин Квурт, — що вона зручна (поміщається в кишені), легка в користуванні та корисна. В кінці книжки - список корисних контактів як в Україні, так і міжнародних». Відомий український журналіст Вахтанг Кіпіані додав: «Цей посібник дуже оригінальний і не нагадує традиційні численні посібники для журналістів... Головна точка, де сходяться всі наші прагнення – дати дітям і батькам більше інформації, на що діти мають право».

Начальник обласного управління у справах сім’ї та молоді Андрій Рожнятовський поділився досвідом у розв’язанні проблем дітей у регіоні та висвітленні цієї проблематики в ЗМІ. «В нас існує багато проблем, пов’язаних з дітьми. Одна з них  – насильство в сім’ї. Я вважаю, що насильство в сім’ї – це нездатність переконання, тому люди вдаються до жорстокіших дій. Друга проблема – виховання. Ми пройшли радянський період, і ще повною мірою не ввійшли в теперішній. Певні процеси відбуваються, рухаються вперед, але ще не повністю так, як би мало бути на даному етапі. Щодо висвітлення цього в ЗМІ - ми мали такий випадок, що на телебаченні зробили різницю між дітьми сиротами: одні - з будинку сімейного типу, а інші – ті самі сироти, але з інтернату. Я вважаю, що не повинна робитися подібного роду різниця!»

Володимир Лис, начальник служби у справах дітей Львівської ОДА, вже не перший рік працює над запобіганням дитячої бездоглядності та безпритульності. «Раніше нам потрібно було, щоб дітей брали у сім’ї, а зараз відмовляємо багатьом сім’ям у всиновленні, щоб запобігти заробітчанству. Якщо раніше потрібна була кількість, то зараз ми йдемо за якістю. Щодо змін на Львівщині за останній час – понад 80%  від загальної кількості дітей-сиріт зараз є під опікою. Це другий результат по Україні. На сьогоднішній день понад 400 дітей мають право бути усиновленими, до них входять 204 дитини, які перебувають в дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях. За останні 3 роки ми зробили напрям на національне усиновлення (минулого та цього року було лише по 3 іноземних всиновлення, а до 2005 року 50-60 дітей щороку віддавались в іноземні сім’ї). Щоб підтримати цю тенденцію цього року плануємо відкриття нових будинків сімейного типу в Сокальському та Жовківському районах».

Начальник відділу у справах дітей Львівської міської ради Тарас Гурей акцентував увагу на шкідливості комп’ютерних клубів (зараз у Львові їх залишилось 24, які є законослухняними). На думку Гурея, щоб „відірвати” дітей від комп’ютерів, їм потрібно запропонувати якусь не менш цікаву альтернативу. Він зазначив, що мільйонні суми витрачаються на відновлення спортивних майданчиків, дитячо-юнацьких клубів. «В мене є пропозиція – щоб в газетах були постійні рубрики про те, що стосується дітей та молоді», — сказав він.

Андрій Рожнятовський запропонував журналістам зробити спільну акцію, яка б зводилась до того, що дітям надавалась би інформація про наслідки вживання алкоголю та цигарок.

Фото: pressclub.lviv.ua

Мар’яна Мандрик, начальник кримінальної міліції у справах дітей Львівського міського управління ГУМВСУ у Львівській області, зазначила, що шкідливі звички починаються з сім’ї: «Хочу підтримати Тараса Івановича – щоб в газетах була постійна рубрика про дітей, щоб вони мали звідки взяти інформацію. На сьогоднішній день проводяться профілактичні роботи для тих дітей, які вже встали на шлях правопорушень: ми робили екскурсію в Самбірську колонію для неповнолітніх, щоб вони бачили і розуміли, куди можуть потрапити, щоб відчули цю жахливу атмосферу, і тільки один хлопець з них всіх на протязі половини року скоїв злочин і напевно потрапить до колонії. Ще ми водили тих самих дітей в ізолятор тимчасового тримання. Це все за участю журналістів. Крім того, для тих дітей, які стоять у нас на обліку проводимо екскурсію в Арсенал. Зараз в нас проводиться «олімпійський тиждень», проводяться також футбольні матчі (спочатку районні, потім змагаються за перше місце в Києві), там є і команда хлопців, що стоять у нас на обліку. Я хочу сказати, що ми не тільки караємо дітей, а й стараємось бути до них близькими.   

У зустрічі взяла участь Марина Анісімова, що допомагає онкохворим дітям. «Нам би хотілося висвітлювати інформацію про онкохворих дітей в пресі та інших виданнях чи по телебаченню. Але щоб інформація висвітлювалась достовірно, без перекручень, зайвої драматизації. Взагалі інформація про онкохворих дітей є дуже важка: вони переносять дуже складне лікування, вони дуже специфічні самі по собі, тобто від хіміотерапії у них випадає волосся, коли виходять на двір – вони, як правило, в масках, бо будь-яка інфекція для них є згубною. Люди дуже відсторонюються, жахаються від цих дітей, хоча насправді не діти загрожують людям, а ми, вступаючи з ними в контакт, загрожуємо їм. Нам потрібно подавати так інформацію, щоб образ цієї дитини не був таким відштовхуючим. Це діти, вони ними надалі залишаються, так само як і всі інші хочуть бавитись, спілкуватись, їм потрібні творчі заняття, які сприймаються на «ура». Ця проблема є мало висвітлена. Нам потрібно, щоб люди знали, що ці діти не є заразними, і що потребують допомоги. Ще потрібне висвітлення фінансових проблем онкохворих - держава виділяє, але їх, як правило недостатньо».