Віталій Грабар: «До крадіжок фотографій в інтернеті вже треба спокійно ставитись»

У блозі спеціалізованої агенції «Контент Маркетинг» опубліковано інтерв’ю зі знаним львівським фоторепортером Віталієм Грабаром. «Прес-Центр» вибрав з нього три запитання і три відповіді на них, в яких зачіпаються такі речі, як «африканська журналістика» під час Майдану, крадіжки контенту в мережі, використання журналістами фотографій із соцмереж без згоди власників.
 

1

— Колись на журфаці викладачі повчали студентів, що демонстрація у мас-медіа закривавлених, понівечених людських тіл — це ознака «африканської журналістики». В українських медіа, насамперед в онлайн, було чимало моторошних фотографій з Майдану. На Твою думку, це було виправдано?

— Я вважаю, публікувати чи не публікувати, потрібно вирішувати залежно від ситуації. З точки зору документації правильно, що це знімали. З точки зору публікації… ну, правда така. Тут вже не йдеться про те, щоб захистити читача чи глядача, адже йде інформаційна війна. З одного боку кажуть, що все добре. З іншого заперечують: «Як добре? От, дивіться, на фотографіях, на відео видно, що зовсім по-інакшому справи складаються!». Можливо, цього всього і не було б, якби сторони мали рівний доступ до поширення інформації. А коли починається маніпуляція, коли з однієї сторони інформація повністю замовчується… Хоча, мені здається, наші медіа надто не зловживали такими кадрами, не давали їх виключно для кліків чи для тиражу.

2

— Сильно потерпаєте від крадіжок фотографій?

— До того вже треба спокійно ставитись. Треба бути готовим: якщо ти десь в інтернеті виклав фотографію, то її хтось стягне. Не хочеш, щоб стягували – не викладаєш.

3

— Як більд-редактор як ставишся до використання виданнями фотоконтенту із соцмереж без дозволу? От, наприклад, зараз інтернетом ширяться фотографії доньки нового генпрокурора Олега Махніцького…

— Якщо видання позиціонує себе як ЗМІ, яке займається журналістськими розслідуваннями, ну, то всі методи підходять. Окрім відверто кримінальних. З іншого боку, якщо так подумати: коли людина розміщує в інтернеті сама про себе інформацію, свої фотографії, вона має бути свідомою того, що цю інформацію, фотографії можуть використати, у тому числі й не на її користь.

У законі про авторські і суміжні права написано, що фотографію можна використовувати без згоди, але потрібно вказати ім’я, прізвище автора або його псевдонім. Виняток — коли автор заборонив використання фотографій спеціальним способом. Тобто це така хитра річ.

По-моєму, треба переживати не за ті фотографії, які виклали в мережу, а за ті, які в мережу не викладені, але зберігаються у когось на комп’ютері.

Повністю інтерв’ю з Віталієм Грабаром можете прочитати за цим посиланням.
 

Фото: radiosvoboda.org

«Прес-Центр»