Скрипт Вконтакте Like ?> Скрипт Вконтакте Like ?>
Знайти і знешкодити | |
Фото: telekritika.ua Телеведуча Наталія Розинська Як відрізнити телевізійника від радійника, а газетяра - від репортера інформагентства. Особливості дрес-коду і поведінки Для людини із неозброєним оком львівські журналісти зливаються із пістрявим швидкоплинним натовпом. А так, мабуть, іноді хочеться пересічному львів’янинові «намилити шию» тому невігласу, який насмілився брутально спаплюжити чесного і скромного трудівника високих кабінетів. Ми поважаємо кожного мешканця Львова і переконані, що у цей невеселий виборчий час, коли після 22-ї навіть не нап’єшся по-людськи, кожен має право розважитися. Тому пропонуємо методику вираховування журналістів за приналежністю до того чи іншого виду ЗМІ. Найяскравішими представниками породи журналістів є телевізійні цяці. Тележурналістів можна побачити за кілометр не тільки завдяки важкій техніці, яку часто за собою тягають тендітні дівчатка, а й завдяки яскравому пір’ячку: макіяж від А до Я, високі підбори, модні сукні, кричуща біжутерія. Хлопці теж, м’яко кажучи, симпатюльки. А ще журналісти-телевізійники (перш за все жіночої статі) відрізняються однією мені не зрозумілою звичкою: ставити питання, відповіді на які щойно були озвучені, при цьому лізучи поперед батька в пекло, навіть без намагання розібратися по суті та попутно встигаючи гаркнути на менш яскравих колег. До такого зовнішнього вигляду тележурналістів спричинився ареал їх постійного перебування. Завдяки невсипущому окові телекамер та світлу вони мусять містити у собі всі кольори веселки, завдяки пересуванню в основному автомобільним транспортом вони можуть дозволити собі спідниці та підбори. На них приємно дивитися, вони ефектні аж до різі в очах. Найбільш елегантними та екстравагантними є представники друкованих засобів масової інформації. Вони полюбляють сукні в горошок, капелюшки та рукавички по лікоть. Їхні підбори наближують їх до простих смертних, проте не настільки, щоб можна було помітити зверхність у їхніх очах. Цим вони видаються приємнішими за телезірок. Чому ця каста має свій специфічний дрес-код? Уявіть, що вам нікуди не потрібно виходити з приміщення редакції – вся інформація надходить телефоном або мейлом – окрім екстрених випадків, які трапляються раз на пару років перед виборами. Ви може дозволити собі трохи незручну вишуканість та відкритість одягу у зимовий час. А з іншої сторони, постійне коло спілкування з колегами увесь час змушує до конкуренції та пошуків нового в умовах обмежених ресурсів – а де ж це може проявитися, як не у зовнішності? Плюсуйте сюди і консервативність та вік газетярської справи, з яких страшно струсити пилюку. Тут слід відзначити і зворотну сторону медалі. Чоловіки-газетярі через таку специфіку праці часто просто «забивають» на свій зовнішній вигляд – одні штани на десять років (прямо як Кабмін прописав), нечищені туфлі і перелякана загубленість в очах. Не сильно відрізняються від колег-газетярів і працівники радіо – вишукані, зверхні, відлюдькуваті. Їхня основна окраса – голос. І це чи не єдиний критерій, за яким можна вирахувати цих невидимок. Найспортивнішими серед журналістів є працівники інформаційних агентств, які змушені оперативно здобувати та поширювати інформацію. Через постійну біганину і надшвидкісне пересування буває важко відрізнити хлопчика від дівчинки – тим паче обидва надають перевагу джинсам, кедам та спортивним містким сумкам. Журналісти інформагентств ніколи не йдуть по головах колег, проте метушаться найбільше, тицяючи диктофон під ніс всім і кожному. Дівчатка тут дуже гарні, проте скромні. А хлопчики дуже серйозні і ставлять фундаментальні запитання. Інформаційники найбільш відкриті до спілкування. Проте хочу застерегти всіх, хто буде керуватися цією методикою – не кривдьте львівських журналістів, навіть коли зможете вирахувати їх у божевільному львівському русі. Вони і так є зникаючим видом – кволим від цькувань та натхненним самим лише світлом істини. Як каже керівництво однієї редакції : «Кому зараз потрібні журналісти? Та ще й з правдою? Людям потрібні рекламними та піарники!». Будьмо гуманними! Соня Засоня, спеціально для Press-centre.com.ua Ми в соцмережах: Facebook, Twitter, Google+, ВКонтакте 28.09.2010 | |
Перегляди: 2103 |
Рубрика: |
Ключові слова: |
©2008-2015 Прес-Центр Використовуючи матеріали з "Прес-Центру" не забувайте на нас посилатися |