Меню
Обіцяв «почути кожного», але опозиційних журналістів слухати не хотів... | |
 Фото: Юлія ЛіщенкоМодератори підносили мікрофон тільки тим ЗМІ, які називала Дарина Чепак (кореспондент «ВЗ» – у другому ряду третя зліва) Представникам Львівщини на прес-конференції не дали можливості поставити жодного питання Вікторові Януковичу. На прес-конференції президентів України журналістів «Високого Замку» не запрошують уже давно. Автору цих рядків пощастило десь на початку двохтисячних побувати на зустрічі Леоніда Кучми з журналістами регіональних ЗМІ. Там «спровокувала» гаранта на «непрезентабельну» відповідь, запитавши, де буде святкувати Новий рік (прес-конференція була наприкінці грудня), та поцікавившись, який його улюблений напій. «Улюблений напій? Та горілка, Господи!» – зденервувався Леонід Данилович на мою наївність... Уже в «помаранчеві» часи моя колега Інна Пукіш з неймовірними труднощами пробилася у журналістський пул до резиденції Віктора Ющенка у Гуті. Матеріали в іронічному стилі з цієї поїздки, очевидно, прийшлися не до смаку різноманітним піар-підрозділам адміністрації гаранта. «Високозамківців» перестали запрошувати на «президентські посиденьки»... І ось нова влада по-новому «мете». «Високий Замок» як найвпливовішу газету Львівщини не могли не запросити на прес-конференцію Віктора Януковича для центральних та регіональних ЗМІ, яка відбулася у п’ятницю, 8 липня. Акредитувалося 440 журналістів з усіх областей України та з Криму, транслювали на всю країну по Першому національному. Велика журналістська «гранда»! Крім авторки цих рядків, у дорогу до Києва зібралися ще троє колег — з двох інформагенцій і з Львівської обласної державної телерадіокомпанії. Обіцяв же Віктор Федорович: почую, мовляв, кожного, тож усі мали гострі запитання до нього. Київ зустрів привітним сонячним ранком. Однак вже на підходах до Українського дому, де мало відбутися дійство, неприємно вразила велика кількість міліції. А на Європейській площі — величезний плакат «Президенте, ми з тобою!» і аж синьо від тисяч прапорів Партії регіонів і транспарантів із лозунгами підтримки Януковича. З текстів стало зрозуміло, що цих людей зігнали з південних і центральних областей України. Що мають пересічні партійці до прес-конференції глави держави? «Минуло півтора року, як Віктор Федорович при владі. Ми підтримуємо його курс, тому прийшли сюди», – просвітлює мене бабця із синім прапором у руках. Ланцюг міліціонерів не підпускав «шанувальників» далі, ніж до сходів Українського дому. А бійці спецпідрозділів чатували в усіх підземних переходах, на площу нікого не пропускали. У нас прискіпливо перевірили посвідчення. Піднімаємося по сходах, бачимо до дверей Укрдому величезні черги журналістів. Прес-конференцію призначено на 11-ту ранку, а вже о пів на десяту — такий аншлаг. На вході в приміщення — рамки-металошукачі. Телекамери оглядають окремо, сумки журналістів примушують відкривати і демонструвати їх вміст. По тілу проводять металошукачем. Зал оформлений у кращих традиціях партійних з’їздів часів СРСР — усе в драпіруваннях, щоправда, не червоних, а насичено-синіх. На подіумі — стіл для президента і крісло у стилі Людовика XIV — із позолоченими «завитушками», за ним два великі плазмові екрани. Збоку — трибунка для прес-секретаря президента Дарини Чепак. З чотирьох секторів для преси, облаштованих в залі, — два для регіональних ЗМІ, по одному — для центральних і закордонних. Ще за годину до «пресухи» у регіональному секторі місць катастрофічно бракує. У залі настирливо просять вимкнути мобілки. Пані Чепак декілька разів оголошує правила проведення прес-конференції: журналісти з місць не встають, хто хоче поставити запитання — піднімає руку, до нього підходить модератор (дівчина з мікрофоном) і дає можливість запитати. Прес-конференція триватиме півтори години плюс півгодини «люфту», питання від кожного сектора по черзі за часовою стрілкою. Одна людина — одне видання — одне запитання. Десь за п’ять хвилин до 11-ї у залі в елегантній чорній сукні з’являється керівник Головного управління з гуманітарних і суспільно-політичних питань Адміністрації президента Ганна Герман. Сідає у секторі для закордонних ЗМІ. Об 11-й «під фанфари» в зал входить Віктор Федорович, привітно усміхаючись. Його супроводжує стрекотіння камер і фотоапаратів. Гарант виголошує вступне слово хвилин на двадцять, мовляв, «ми з вами робимо спільну справу для держави»... Почалися запитання від преси. Одразу розуміємо, якими ми були наївними, думаючи, що достатньо тільки підняти руку. Скільки не тягнемо рук, модератори з мікрофонами підходять тільки до тих представників ЗМІ, назву яких оголошує Дарина Чепак. Почали з Першого національного каналу. Запитання – нейтральне: як ви самі оцінюєте півтора року своєї діяльності, де бачите плюси, де мінуси? Благодатна тема для Віктора Федоровича виголосити невеличкий спіч у дусі «сьогодні влада як ніколи за двадцять років працює злагоджено і відповідально». Запитання від регіональних ЗМІ, яким милостиво давали слово (переважно це були обласні державні телерадіокомпанії), вражали своєю беззубістю, прогнозованістю і компліментарністю. «Ви зробили перший рішучий крок — прийняли закон про корупцію. Чи готові задіяти механізм подолання корупції у країні, хоча б на прикладі Грузії?» (Чернівецька ОДТРК). «Розкажіть про стан підготовки до Євро-2012 і перспективи зимової Олімпіади-2022» («Коломийські вісті»). «Які, на вашу думку, перспективи Криму як інвестиційного курорту?» («Крымские известия»). «Наша область – хлібна. Як будете запроваджувати ринок землі?» (Кіровоградська ОДТРК). Подібне ж запитання, про ринок землі (ніби й не чула попередньої відповіді), поставила журналістка з Хмельницької ОДТРК. Одне слово, суцільне підігрування тому, про що хотів би говорити президент. Ніхто не запитав про мізерні зарплати і пенсії українців, зростання цін, комунальних послуг, рівень безробіття... Якби не колеги з іноземних ЗМІ, так і не пролунало б запитання про процес над Юлією Тимошенко. Запитань щодо цього судилища пролунало від іноземних власкорів аж три («Комерсант», Франс-прес, «Эхо Москвы»), що свідчить про неабияку актуальність теми. Хвилин через сорок після початку цього дійства у секторі для центральних ЗМІ почав визрівати протест. Як розповів пізніше журналіст «Української правди» Мустафа Наєм, на таких прес-конференціях столичні журналісти вже років із п’ятнадцять складають свої списки — хто раніше прийшов, той першим і ставить запитання. Склали і цього разу. Але у Дарки Чепак виявився свій список, який вона склала, заздалегідь обговоривши питання з іншими журналістами. Просто в залі виник «конфлікт списків», журналістам із «опозиційного списку» довелося боротися за слово... Питання «опозиціонерів» мали зовсім іншу спрямованість. Кореспондент «Телекритики» побажала Януковичу частіше проводити такі прес-конференції, але якщо президентська прес-служба буде заздалегідь визначати, кому ставити запитання, такі зустрічі з пресою не матимуть сенсу. Мустафа Наєм від громадської організації «Стоп цензурі!» вже не вперше поцікавився, кому належать об’єкти, розташовані на території резиденції у Межигір’ї, якими користується Віктор Янукович — тенісний корт, басейн та інші. Журналіст знову не отримав відповіді. Президент лише загадково натякнув: «Якщо вам потрібні господарі, пошукайте, вони знайдуться. Вони іноді приїжджають в Україну...». Коли вчергове мікрофон піднесли «провладним», активістка «Стоп цензурі!» Наталія Соколенко не витримала, встала і почала говорити без мікрофона. Довелося модератору дати їй мікрофон. Журналістка передала президенту листа від «Стоп цензурі!» (у ньому йшлося про те, що журналістам не забезпечують свободи слова), а також попросила президента вплинути на свого сина-нардепа, який у залі парламенту голосує «за себе і за того хлопця». Зрозуміло, це не сподобалося гаранту, він порадив молодій жінці: «От коли станете матір’ю, ви зрозумієте, що таке діти». Але питання було не про дітей, а про народного депутата, який, до речі, вже давно вийшов з дитячого віку... Коли прес-конференція закінчилася, в кулуарах опозиційні журналісти оточили Дарку Чепак, обурювалися, чому вона не давала їм слова. «Зброєносець» президента твердила одне: теми обговорили з журналістами ще за місяць, так роблять усі прес-служби світу... Піднявся загальний ґвалт, під час якого прес-секретар вислизнула з натовпу. А що ж Львів? Почувалися як обпльовані. Їхали, їхали до президента і приїхали... Хоча перед поїздкою кореспондента «ВЗ» запевняли, що запитання поставити вдасться. Навіть не одне. Попрацювали статистами, масовкою. Львівщину «задвинули» якнайдалі, а від Західної України дали слово лише двом областям — Чернівецькій та Івано-Франківській. Цей ненормальний перекіс, сподіваємося, не могли не зауважити глядачі, які дивилися пряму трансляцію прес-конференції та її повтор наступного дня. Юлія Ліщенко, «Високий Замок», №121, 11.07.2011 Ми в соцмережах: Facebook, Twitter, Google+, ВКонтакте 12.07.2011 | |
|
Перегляди: 2506 |
Рубрика: |
Ключові слова: | |
Схожі публікації:
|
©2008-2015 Прес-Центр Використовуючи матеріали з "Прес-Центру" не забувайте на нас посилатися |
Львівські новини Прес-Центрувімкнено
Copyright MyCorp © 2024 | 